Conceptual and methodological approaches in societal resilience research

Автори: Dmytro Iarovyi, Kristina Juraitė, Sten Torpan, Ragne Kõuts-Klemm

  1. Про що дослідження та його результати

Ми дослідили концептуалізацію та операціоналізацію стійкості до дезінформації та інших інформаційних викликів (information disorders) в науковій літературі. На основі огляду, ми визначаємо стійкість до дезінформації як соціальну спроможність, компетенцію та ресурси, які доступні окремим особам і різним групам у суспільстві, щоб розпізнавати та протидіяти шкідливому впливу дезінформації. Вона визначається як стан, коли дезінформація “не долітає” до значної частини громадян або принаймні не може результативно переконати тих, хто з нею стикається.

Наше дослідження показало, що стійкість суспільства і здатність протистояти дезінформації специфічні для кожної країни й дуже залежать від соціально-політичного та інформаційного середовища. Це також скоріш колективний, ніж індивідуальний феномен.

Ми виявили основні фактори, які пов’язані з середовищем, самою інформацією, людиною, які проявляються на макро, мезо- та мікрорівнях впливають на вразливість або стійкість до дезінформації.

  1. Яку проблему вирішує ваше дослідження? Чому ви вирішили почати це дослідження? Яка його актуальність для наукової спільноти?

“Стійкість до дезінформації” досить широко використовуємо питання, яке має далекосяжні наслідки: статті та огляди літератури досліджують згубний вплив дезінформації на демократію, безпеку, здоров'я, стабільність, технологічні питання тощо.

Проблема, яку розглядає наше дослідження, полягає у виявленні соціальних практик, що сприяють стійкості до дезінформації. Хоча тема дезінформації широко досліджується у контексті її згубного впливу на демократію, безпеку, здоров'я, технології та суспільну стабільність, менш вивченим залишається питання, які саме механізми на рівні спільнот і соціальних взаємодій допомагають протистояти дезінформації.

Ми вирішили дослідити цю проблему, оскільки більшість сучасних стратегій протидії дезінформації зосереджені на технологічних або регуляторних рішеннях - боротьбі з ботами, фактчекінгу, обмеженні поширенню деструктивного контенту в соцмережах. Проте ефективність цих підходів залишається обмеженою, оскільки вони не враховують стійкість як соціальний феномен, що формується через довіру, культурні норми, освітній рівень та комунікативні практики всередині суспільства.

Опублікований огляд є частиною цього дослідження, присвяченим побудові трирівневої моделі стійкості.

  1. Опишіть ваш науковий підхід, в межах якого ви проводили дослідження. Опишіть вашу методологію: методи та ресурси, які ви застосовували.

Разом із колегами ми підготували систематичний огляд літератури, який досліджує реакцію суспільства та його здатність справлятися з викликами й ризиками, пов'язаними з дезінформацією та іншими інформаційними розладами.

Наш підхід базується на систематичному аналізі наукових публікацій, які розглядають поняття "стійкість" (resilience) та "вразливість" (vulnerability) в контексті інформаційних загроз. Ми проаналізували понад 150 рецензованих англомовних статей із соціальних наук, опублікованих у період з 2010 по 2023 рік.

Для забезпечення репрезентативності та об'єктивності нашого дослідження ми дотримувалися чітких критеріїв відбору: